-->-->

USD = 28.96 грн.
EUR = 34.61 грн.
Печерні готелі Каппадокії

 

Немає жодного туристичного куточку на планеті, де б кількість печерних готелів досягала такої концентрації, як в Каппадокії! Чи могли древні цивілізації, викопуючи своє аскетичне житло у м’якій вулканічній породі, уявити, що їхні нащадки у 21 столітті будуть витрачати значні кошти, аби хоч кілька ночей пожити в тих самих печерах. Чи можете ви уявити таке про свою «3-кімнатну в скандинавському стилі у висотці»?

Ні, звичайно, те житло було просторішим і надійнішим, та й протипожежна безпека була на рівні. Цілі печерні та підземні міста вміщували сотні мешканців, худобу, промислові помешкання, церкви. Словом, громади продовжували масово проживати в печерах аж до середини 20 століття. Та у 1952 році уряд Туреччини зазначив «небезпечні структурні процеси» та розпочав евакуацію жителів. В більш сучасне житло – водопровід, електричний струм й таке інше. Тож, протягом наступних п’ятдесяти років рідні затишні печери залишалися занедбаними. 

Маємо зазначити, що протягом багатьох років Каппадокія здебільшого приваблювала «бекпекерів» та шанувальників археології. Вони були задоволені скромними умовами. Аж поки у 2002 році, Каппадокія відкрила свій перший розкішний готель. Це було стильно. Це було елегантно. І це було в печері.

Ще наприкінці 90-х почали відновлювати руїни в районі містечка Ухчісар, і за кілька років міністр туризму  вже перерізав стрічку на вході до сьогоднішнього готелю Museum! Почався новий час печерних готелів.

Якщо вже сюди приїздять заради фантастичних пейзажів та слідів давніх цивілізацій, поблукати серед містичних "димарів фей" та політати над «марсіанськими» долинами на повітряних кулях, то чому б не зануритись в атмосферу повністю і не відчути себе мандрівником у часі. Так розмірковують підприємці і перетворюють печери на дивовижні бутик-готелі!

Як побудувати сучасний готельний номер у скелі? Як зробити його безпечним, зручним та привабливим? Адже печерні готелі не просто мальовничі історичні пам’ятки, а й ретельно перероблені під сучасну епоху.

Але перетворити занедбану напівзруйновану печеру навіть в просто комфортабельне житлове помешкання – це непростий процес. Тим більше, що майже вся територія Каппадокії  є заповідною ділянкою. Після того, як готельер подає заявку на дозвіл на реконструкцію, урядова рада видає певні рекомендації щодо відновлення пам’ятки. В першу чергу, засновуючись на тому, як це могло виглядати в минулому. Потім архітектори каменярі та інженери консультуються щодо структурної цілісності реконструкцій, і після остаточного завершення робіт рада може прибути на місце, щоб перевірити роботу. За необхідності вони можуть вимагати щось змінити. Навіть така дрібниця, як розширення дверей чи вікна, підлягає затвердженню урядом. Це важкий процес. Візьміть готель Taskonklar. Відкрившись у 2006 році лише із шістьма кімнатами, вони повільно нарощували свій номерний фонд до 25 помешкань – це забрало всього лише якихось п’ятнадцять років!

Але саме прискіпливість – це те, що підтримує вигляд Каппадокії незмінним, дбайливо поєднуючи сучасне технічне оздоблення печерного житла з історичною спадщиною.

Така філософія, втім, вимагає певної креативності та творчої кмітливості. У готелі Hezen Cave Hotel у деяких номерах була серйозна проблема – висота помешкання сягала лише півтора метри! Звісно, від гостей важко очікувати, що вони будуть повзати по своїх кімнатах. Але підняття стель зажадало б капітальних ремонтних робіт і капіталовкладень. Тому замість того, щоб зішкрябати стелю, вони почали викопувати землю з підлоги. Процес проходив дуже сумлінно: гірські породи видаляли невеликими сегментами, чистили вручну та переробляли, коли це було необхідно, за допомогою тих самих методів, що застосовувались першими будівельниками – щоб «зберігати сліди, подібні до ручного молота». 

Ремонт стає ще складнішим, якщо врахувати сучасні зручності, яких вимагають гості готелю - електрику та сантехніку, Інтернет, врешті решт! Замість того, щоб прокладати кабелі вздовж внутрішньої сторони стіни та залишати сліди проводки на камені, готель Hezen вирішив просвердлити невеликі отвори в скелі, подаючи дроти ззовні – таким чином кабелі присутні у помешканні лише у точках входу і виходу. Будівельники навіть збирали кам’яний пил і використовували його для виготовлення шпаклівки «під колір печери»!

Оздоблення інтер’єрів – це окрема розмова! Все, що досі припадало пилом у бабусиному сараї,  знайшло своє друге життя. Адже колорит печерних готелів не можна зіпсувати звичайними меблями та «ікеївським» декором. Антикварні, стародавні речі, господарське приладдя, що використовувалось ще в позаминулому сторіччі – в хід йде все. Що старіше, то краще! Вінтажні двері перетворюють на стіл, стару церковну огорожу – на узголів'я ліжка, килим – на панно, колесо – на люстру. Повний «ресайклінг»!

Та незважаючи на всі зусилля і дбайливість при реновації та оздобленні, це все ще печери. Вони ніколи не є справді завершеними. Технічне обслуговування має вирішальне значення для їх збереження та зміцнення. "Іноді незначні частини стелі або стін можуть обсипатись і попадати на ліжко або землю", - пояснюють представники готелю Museum. "Тому ви повинні постійно слідкувати і дбати про поверхні печер". У зимовий «низький» сезон готель може закрити певну кількість  кімнат для технічного обслуговування, зміцнюючи м’які частини печери спеціальним лаком.

Але всі ці будівельні деталі, цвяхи, укріплення – це зворотний бік, який ви як гість взагалі не помітите! Навіть знаючи про цей процес, Ви все одно відчуваєте, що занурені в історію, живете  справжній печері, прямо як стародавні пращури. Ну, тільки з wi-fi...

Пропонуємо приєднатись до наших групових турів і на власні очі побачити всю красу та поринути в атмосферу Каппадокії. Детальніше про тур ТУТ

Автор: Тетяна Шакуло

(У статті частково використані матеріали з ресурсу www.tablethotels.com

Теж новини